ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДЕЛІКТУ

Краткое описание

Національна академія внутрішніх справ

На правах рукопису

УДК 35.077.2

ШЕПЕТЬКО СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

ЮРИДИЧНА ОСОБА ЯК СУБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ДЕЛІКТУ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук,
професор
Копан Олексій Володимирович

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень……………………………......... 3
Вступ……………………………………………………………. 4
Розділ 1. Теоретичні засади адміністративного делікту юридичної особи…………………………………………………………...
13
1.1. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності юридичної особи……………………………………………… 13
1.2. Поняття та ознаки адміністративного делікту юридичної особи …………………………………………………………..
26
Висновки до першого розділу………………………………. 42
Розділ 2. Методика дослідження та особливості відповідальності юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту…………………………………...…………………..

45
2.1. Методика дослідження юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту……………………………………
45
2.2. Особливості відповідальності юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту за законодавством зарубіжних країн…………………………………………………...………

60
Висновки до другого розділу………………………………… 81
Розділ 3. Специфіка складу адміністративного делікту юридичної особи…………………………………………………………...
84
3.1. Об’єктивні ознаки складу адміністративного делікту юридичної особи………………………………………………
84
3.2. Суб’єктивні ознаки складу адміністративного делікту юридичної особи……………………………………………..
105
Висновки до третього розділу……………………………… 130
Розділ 4. Особливості провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи та застосування заходів адміністративного стягнення……………………………..

133
4.1. Провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи……………………………………………..
133
4.2. Заходи адміністративного стягнення за адміністративний делікт юридичної особи……………………………………..
157
Висновки до четвертого розділу…………………………… 171
Висновки……………………………………………………. 174
Список використаних джерел.…………………………… 179
Додатки…………………….......……………………………. 204

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України
КАСУ – Кодекс адміністративного судочинства України
КК України – Кримінальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проголошення у ст. 3 Конституції України принципу визнання людини, її життя та здоров’я, прав і свобод найвищими соціальними цінностями створило необхідні умови для зміцнення в Україні законності у сфері відносин, що виникають у зв’язку із вчиненням адміністративного делікту, а також зумовило необхідність пошуку нових і вдосконалення існуючих засобів для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Сучасні підприємства, установи та організації, які мають організаційно-правові форми юридичної особи, відіграють важливу роль у всіх сферах суспільних відносин. Існування будь-якої сфери людської діяльності певною мірою обумовлено функціонуванням юридичних осіб, що у свою чергу, призводить до виникнення проблем у сфері адміністративно-правового регулювання суспільних відносин щодо юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту.
Водночас, у низці зарубіжних країн дану проблему вирішено завдяки доктрині відповідальності юридичної особи за вчинення адміністративного делікту. Досвід формування законодавства в окремих країнах і практика його застосування свідчить, що відповідальність юридичних осіб за вчинення адміністративних деліктів не лише можлива, але й навіть необхідна.
Належна правова регламентація суспільних відносин, які виникають у зв’язку із вчиненням юридичною особою адміністративного делікту, значно підвищить рівень захисту прав і законних інтересів громадян, оскільки сьогодні держава потребує більш ефективного та налагодженого механізму впливу на юридичних осіб, включаючи застосування до них примусових заходів, зокрема, заходів адміністративної відповідальності. З іншого боку, застосування примусових заходів не повинно перетворюватися зі стимулу розвитку прозорого підприємництва на фактор, який стримує його зростання та необґрунтовано обмежує економічну свободу.
Зведені дані опитування керівників юридичних осіб свідчать, що основними причинами вчинення працівниками адміністративних деліктів у інтересах юридичної особи є низький рівень контролю з боку правоохоронних органів і відсутність ефективних правових заходів протидії адміністративним деліктам юридичних осіб (46,5 % респондентів); безсистемність у розв’язанні проблем, які виникають під час проведення адміністративної реформи в Україні (44,1 % опитаних); бажання отримання грошової винагороди за вчинення адміністративного делікту в інтересах юридичної особи (9,4 %).
Таким чином, перед закріпленням на законодавчому рівні можливості застосування заходів адміністративного стягнення до юридичних осіб у КУпАП необхідно ретельно розробити теоретичну базу, що охоплює всі питання юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту, адже в доктрині адміністративного права відсутній єдиний підхід до вирішення проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту.
Вищевикладене обумовлює необхідність формулювання повної, всебічної науково-практичної оцінки проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту. Загальнотеоретичні питання адміністративного делікту та окремі аспекти юридичної особи як його суб’єкта розглядалися у працях В. Б. Авер’янова, О. А. Банчука, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, В. В. Галунька, В. В. Зуя, В. М. Гаращука, З. С. Гладуна, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, Т. О. Гуржія, О. Ю. Дрозда, Ю. В. Дрозда, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, З. Р. Кісіль, Р. В. Кісіль, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, О. В. Копана, В. М. Коссака, О. В. Кузьменко, О. О. Михайлова, В. І. Олефіра, О. І. Остапенка, В. Д. Примака, Р. О. Стефанчука, С. Г. Стеценка, В. Д. Сущенка, І. О. Федорова, Н. В. Хорощак, В. К. Шкарупи, К. В. Шкарупи, О. М. Якуби, Н. В. Янюк та інших науковців. Науково-теоретичне підґрунтя для дослідження питань юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту заклали роботи О. Л. Жильцова, О. Т. Зими, Д. М. Лук’янця, І. Й. Слубського та інших правників.
Водночас, при всій значущості робіт вітчизняних учених для теми нашого дослідження, ступінь її наукової розробленості на сучасному етапі розвитку адміністративного права є недостатнім для вирішення згаданої проблеми на законодавчому рівні. Зокрема, це стосується поняття та ознак адміністративного делікту юридичної особи, а також об’єктивних і суб’єктивних ознак складу цього делікту. Недосконалість нормативно-правових актів у сфері адміністративної відповідальності юридичної особи та недостатня розробка даного питання в юридичній літературі обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на 2010–2014 рр.; Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр.; Плану проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2012 р. (п. 53), а також окремих положень Концепції адміністративної реформи в Україні (1998 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розроблення на основі комплексного аналізу теоретичних положень, а також чинного законодавства України та практики його застосування пропозицій щодо удосконалення нормативно-правового регулювання механізму притягнення до відповідальності юридичної особи за адміністративний делікт.
Для досягнення окресленої мети було визначено такі основні задачі:
 розкрити поняття та ознаки адміністративної відповідальності юридичної особи;
 визначити поняття та ознаки адміністративного делікту юридичної особи;
 виокремити методику дослідження юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту;
 дослідити особливості відповідальності юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту за законодавством зарубіжних країн;
 проаналізувати об’єктивні ознаки складу адміністративного делікту юридичної особи;
 з’ясувати суб’єктивні ознаки складу адміністративного делікту юридичної особи;
 розглянути провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи;
 запропонувати види адміністративних стягнень за адміністративний делікт юридичної особи.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з притягненням юридичної особи до відповідальності за адміністративний делікт.
Предмет дослідження – юридична особа як суб’єкт адміністративного делікту.
Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та задач у роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких дозволило всебічно проаналізувати об’єкт дослідження, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат і визначено сутність юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту (розділи 1–4); системно-структурний аналіз визначив місце адміністративної відповідальності юридичної особи за адміністративний делікт у системі інститутів адміністративного права (розділи 1, 3, 4); за допомогою логіко-догматичного методу визначено відповідність побудови норм адміністративно-деліктного права загальним законам і правилам формальної логіки (розділи 1–4); герменевтичний метод сприяв з’ясуванню інтерпретації нормативних положень щодо проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту (розділи 1, 3, 4); методи аналізу та синтезу використані при аналізі поняття та ознак адміністративної відповідальності юридичної особи, а також поняття та ознак адміністративного делікту юридичної особи (підрозділи 1.1, 1.2); методи індукції та дедукції застосовані при дослідженні особливостей відповідальності юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту за законодавством зарубіжних країн, а також об’єктивних і суб’єктивних ознак складу адміністративного делікту юридичної особи (підрозділи 2.2, 3.1, 3.2); структурно-функціональний метод використовувався для дослідження особливостей провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи (підрозділ 4.1); методи моделювання та прогнозування дозволив з правової точки зору поглибити понятійно-категоріальний апарат з проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту (розділи 1, 3, 4); методи класифікації та групування були використані при дослідженні наукових підходів до визначення сутності адміністративного делікту юридичної особи, складу адміністративного делікту юридичної особи, а також особливостей провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи та застосування заходів адміністративного стягнення (розділи 1, 3, 4); формально-юридичний метод дав можливість всебічно проаналізувати правові норми, інститути і правовідносини щодо розв’язання проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту (розділи 1, 3, 4); порівняльно-правовий (компаративістський) метод використано при аналізі законодавства зарубіжних країн з метою виділення конкретних моделей відповідальності за адміністративний делікт юридичної особи (підрозділ 2.2); за допомогою методу спостереження проводилося систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта дослідження згідно з планом, складеним відповідно до задач роботи (підрозділи 1.1, 1.2); соціально-юридичний метод дозволив отримати інформацію соціологічного характеру щодо проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту (підрозділи 1.2, 3.2, 4.1, 4.2); метод експертних оцінок використовувався при виявленні якісних особливостей проблем юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту (підрозділи 1.2, 3.2, 4.1, 4.2).
Емпіричну базу дослідження становлять дані проведеного анкетування 320 респондентів, з яких 104 – працівники юридичних осіб, 130 – працівники ОВС України, 86 – керівники юридичних осіб. Визначаючи обсяг вибірки, ми виходили з вимог, які обумовили її репрезентативність. За оцінкою надійності результатів дослідження, ми приймаємо її з похибкою вибірки до 5 % (інтервал розподілу на рівні 0,05).
Надійність і достовірність результатів дослідження та основних висновків забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, комплексним підходом до проблеми юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту та її різностороннім теоретичним аналізом, вибором найбільш оптимальної стратегії й тактики дослідження на основі теорії адміністративного права, адекватністю методів меті та задачам дослідження, репрезентативною вибіркою досліджуваних проблем, високим рівнем компетентності експертів, єдністю кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних із використанням математико-статистичних методів обробки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що це перше комплексне монографічне дослідження, присвячене питанням визначення юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства та враховує вимоги соціально-економічних реформ в Україні.
На основі проведеного дослідження вироблено низку концептуальних положень, висновків і пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії адміністративного права та процесу, але й для правозастосування, а саме:
вперше:
 визначено поняття “адміністративний делікт юридичної особи”, під яким пропонується розуміти протиправне, винне (умисне або необережне), з невеликим ступенем суспільної небезпечності діяння (дія або бездіяльність), вчинене членом органу юридичної особи та іншою особою, яка, відповідно до закону чи установчих документів, виступала від імені та в інтересах юридичної особи, за яке адміністративно-деліктним законодавством передбачено адміністративне стягнення;
 сформульовано ознаки адміністративного делікту юридичної особи, а саме: протиправність, винність, діяння (дія або бездіяльність), караність, суспільна небезпечність;
 виокремлено методику дослідження юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту;
 класифіковано відповідальність юридичної особи за адміністративний делікт на пряму, особистісну та змішану залежно від суб’єкта, який притягується до адміністративної відповідальності, з урахуванням досвіду законодавства зарубіжних країн;
удосконалено:
 визначення поняття “адміністративна відповідальність юридичної особи”, яку пропонується розуміти як різновид юридичної відповідальності, що настає у зв’язку із примусовим виконанням юридичною особою застосованих до неї заходів адміністративного стягнення в порядку, встановленому адміністративно-деліктним законом;
 визначення поняття “вина юридичної особи”, що тлумачиться як психічне ставлення фізичної особи, яка, відповідно до закону чи установчих документів, виступала від імені та в інтересах юридичної особи, виявлене у формі умислу чи необережності;
 визначення поняття “стадія провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи”, яку розуміємо як динамічну, відокремлену сукупність процесуальних дій учасників провадження, що об’єднані у просторі та часі та спрямовані на досягнення певного правового результату характерними засобами і формами з метою забезпечення послідовності розгляду цієї категорії справ;
 класифікацію стадій провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи;
дістало подальшого розвитку:
 обґрунтування ознак адміністративної відповідальності юридичної особи;
 теоретичні засади складу адміністративного делікту юридичної особи;
 визначення заходів стягнення за адміністративний делікт юридичної особи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції впроваджені у:
 правотворчу діяльність – при підготовці змін і доповнень до КУпАП;
 навчальний процес – для викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративний процес”, “Адміністративно-деліктне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, а також підготовки навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників для студентів вищих навчальних закладів (акт впровадження у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 16 липня 2012 р.);
 правозастосовчу діяльність – у системі занять зі службової підготовки працівників органів внутрішніх справ (акт впровадження у практичну діяльність УМВС України в Кіровоградській області від 23 листопада 2011 р.).
Результати проведеного дослідження також можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальшої розробки теоретичних питань, пов’язаних з відповідальністю взагалі, та юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту зокрема; провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи; заходи стягнення за адміністративний делікт юридичної особи тощо.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження обговорювалися та отримали схвалення на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ і науковому семінарі в Науково-дослідному інституті інформатики і права Національної академії правових наук України. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, отримані узагальнення та висновки викладено у наукових доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях “Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми” (Кіровоград, 2011 р.); “Актуальні питання сучасної юридичної науки” (Київ, 2011 р.); “Роль права у забезпеченні законності та правопорядку” (Запоріжжя, 2011 р.); “Теорія і практика правотворчої та правозастосовної діяльності у контексті сучасних реформаційних процесів” (Харків, 2011 р.); “Проблеми правотворчості очима науковців” (Одеса, 2011 р.); “Актуальні питання правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні” (Харків, 2012 р.); “Правова система України: сучасний стан та перспективи розвитку” (Одеса, 2012 р.); “Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту” (Запоріжжя, 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Правовий вимір сучасних реформаційних процесів” (Львів, 2011 р.); Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Правовий захист людини та громадянина в Україні” (Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено в п’ятнадцяти наукових статтях, п’ять з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених МОНмолодьспорту України, десять – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації репрезентовано теоретичні підсумки роботи, які в узагальненому вигляді відображають мету, задачі та наукову новизну дослідження.
1. На основі аналізу нормативно-правових актів і юридичної літератури виокремлюються ознаки адміністративної відповідальності юридичної особи, а саме: процесуальний порядок її реалізації; засіб забезпечення важливих суспільних відносин; настання за фактом вчинення адміністративного делікту; одна із форм державного примусу; оцінка протиправного діяння в інтересах юридичної особи; здійснення її в межах захисних правовідносин; охорона суспільних відносин.
За результатами детального аналізу ознак адміністративної відповідальності юридичної особи, сформулювано її авторське визначення, яке відображає всю різноманітність деліктних правовідносин, суб’єктом яких є юридична особа, а також підкреслює комплексний характер правових норм, які регулюють дану відповідальність.
2. Проаналізовано основні ознаки адміністративного делікту юридичної особи, які є фактичною підставою відповідальності юридичної особи за вчинення даного делікту. Після проведеного аналізу, запропоновано авторське визначення поняття “адміністративний делікт юридичної особи”.
3. У ході проведеного дослідження описані наступні теоретичні методи: діалектичний, системно-структурний аналіз, логіко-догматичний, герменевтичний, аналіз, синтез, дедукція, індукція, структурно-функціональний, моделювання та прогнозування, класифікації та групування, формально-юридичний, порівняльно-правовий. Також нами використано такі емпіричні методи дослідження, як спостереження, соціально-юридичний і метод експертних оцінок. Крім того, з метою обробки та аналізу даних отриманих результатів дослідження застосовувалися методи математичної статистики.
4. Законодавчі положення щодо визнання юридичної особи суб’єктом адміністративного делікту в кожній країні пов’язані з її історичними та правовими традиціями і перебувають на різних стадіях розвитку. Кожна з країн намагається запровадити власні, найбільш ефективні правові положення щодо визнання юридичної особи суб’єктом адміністративного делікту. Згадані причини призвели до появи різноманітних варіантів накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного делікту юридичною особою.
Можна виокремити наступні риси прямої відповідальності юридичної особи за адміністративний делікт: відповідальність за діяння працівників, учасників, керівників, органів юридичної особи, вчинені в інтересах цієї особи, несе тільки юридична особа; на юридичну особу накладаються такі адміністративні стягнення, як штраф, позбавлення чи призупинення певного спеціального права, тимчасове призупинення певної діяльності, санкції-відшкодування; держава чи її органи, місцеві органи влади не несуть відповідальності за адміністративні делікти, але цю відповідальність несуть посадові особи чи відповідальні особи цих органів; юридична особа несе відповідальність за адміністративний делікт, незалежно від того, чи адміністративний делікт був учинений до або під час процедури банкрутства; фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, несе таку саму відповідальність, як і юридична особа; юридичні особи та іноземні юридичні особи підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах; у законодавстві визначено особливості притягнення юридичної особи до відповідальності в разі злиття, приєднання чи поділу цієї особи.
Слід виділяти наступні ознаки особистісної моделі відповідальності за адміністративний делікт юридичної особи: відповідальність несуть уповноважений орган або член такого органу, представницький орган або член такого органу, працівники, службовці, керівник, відповідальний уповноважений юридичної особи; відповідальність настає у вигляді штрафу.
Доцільно виокремлювати такі ознаки змішаної відповідальності за адміністративний делікт юридичної особи: відповідальність несуть довіритель, працедавець, представник або юридична особа в залежності від обставин; настає солідарна відповідальність працівника або представника юридичної особи та самої юридичної особи; відповідальність настає у вигляді штрафу.
5. Під загальним об’єктом адміністративного делікту юридичної особи необхідно розуміти сукупність суспільних відносин, що мають охоронятися нормами чинного адміністративно-деліктного права та знаходити своє вираження в Особливій частині кодифікованого нормативно-правового акту про адміністративні делікти. Родовим об’єктом адміністративного делікту юридичної особи є певна група тотожних, однорідних суспільних відносин, які утворюють загальний об’єкт, і вони повинні охоронятися нормами кодифікованого нормативно-правового акту про адміністративні делікти. Безпосереднім об’єктом адміністративного делікту юридичної особи є суспільні відносини, що можуть бути поставлені під охорону нормами кодифікованого нормативно-правового акту про адміністративні делікти від посягань юридичної особи.
Особливість юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту полягає в тому, що юридична особа не може вчинити будь-яке діяння (у тому числі й адміністративно-протиправне) як самостійна особистість. Тому діяння, як обов’язкова ознака об’єктивної сторони адміністративного делікту юридичної особи, – це конкретний акт поведінки члена органу юридичної особи та іншої особи, яка відповідно до закону чи установчих документів, виступала від імені та в інтересах юридичної особи, що виражається у формі дії чи бездіяльності.
6. Юридичною особою визнається організація, яка створена і діє в установленому законом порядку, має у власності, господарському віданні або оперативному управлінні відокремлене майно та відповідає за своїми зобов’язаннями цим майном, може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, відповідальність, бути позивачем і відповідачем у суді.
Вину юридичної особи можна розглядати як із об’єктивного, так і суб’єктивного підходу. Об’єктивна вина – це вина підприємства, установи, організації залежно від характеру конкретного протиправного діяння юридичної особи, яка вчинила і (або) не запобігла цьому діянню, тобто це вина, обумовлена об’єктивною стороною складу адміністративного делікту. Суб’єктивна вина – це відношення підприємства, установи, організації, в особі її представників (працівників, адміністрації, службових осіб тощо) до протиправного діяння, вчиненого цим підприємством, установою, організацією.
Юридична особа може бути визнана суб’єктом адміністративного делікту в таких випадках: юридична особа винна в невиконанні або неналежному виконанні прямого припису закону, що встановлює обов’язок або заборону на здійснення певної діяльності; юридична особа винна у здійсненні діяльності, що не відповідає вимогам її установчих документів; діяння, що заподіяло шкоду або створило загрозу заподіяння шкоди особі, суспільству або державі, було скоєне від імені або в інтересах цієї юридичної особи або було допущене, санкціоноване, схвалене, використане органом або особою, що здійснює функції управління юридичною особою.
7. Під провадженням в справі про адміністративний делікт юридичної особи можна розуміти сукупність взаємоузгоджених і взаємопов’язаних норм адміністративно-деліктного права, які регулюють суспільні відносини у сфері вчинюваних з логічною послідовністю процесуальних дій учасниками справи.
Доцільно виділяти чотири стадії провадження в справі про адміністративний делікт юридичної особи: виявлення та фіксація факту адміністративного делікту юридичної особи, розгляд справи про адміністративний делікт і прийняття відповідного рішення, оскарження та опротестування процесуального акту в справі, звернення до виконання і виконання накладеного стягнення.
8. До юридичної особи як суб’єкта адміністративного делікту можна застосовувати наступні заходи адміністративного стягнення: попередження, штраф, конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного делікту юридичної особи; грошей, одержаних унаслідок адміністративного делікту юридичної особи.
У випадку визнання юридичної особи суб’єктом адміністративного делікту розмір штрафу, що призначатиметься юридичній особі, повинен визначатися уповноваженим органом (посадовою особою) з урахуванням обставин вчиненого адміністративного делікту, характеру та розміру заподіяної шкоди, а також майнового стану юридичної особи. Штраф має встановлюватися в розмірі, що відповідає санкції статті адміністративно-деліктного закону.
9. З метою удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність обґрунтовано необхідність внесення таких змін до КУпАП: 1) до ч. 1 ст. 9 – з метою закріплення визначення адміністративного делікту; 2) доповнення ст. 9-1 – з метою закріплення положення про юридичну особу як суб’єкта адміністративного делікту; 3) доповнення ст. 242 – з метою врегулювання заходів адміністративного стягнення, що можуть бути застосовані до юридичної особи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кодекс України про адміністративні проступки [Електронний ресурс] : проект № 5558 від 26 трав. 2004 р. — К., 2004. — 120 с. — Режим доступу :
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=5558&skl=5.
2. Битяк Ю. П. Административное право Украины (Общая часть) : [учеб. пособ.] / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. — Х. : Одиссей, 1999. — 224 с.
3. Гладун З. С. Адміністративне право України : [навч. посіб. – довідник для підгот. до іспиту] / Гладун З. С. — Тернопіль : ТНЕУ, 2008. — 172 с.
4. Шульженко Ф. П. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки : [навч. посіб.] / Ф. П. Шульженко, Е. В. Невмержицький. — К. : КНЕУ, 2003. — 171 с.
5. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : [навч. посіб.] / Гончарук С. Т. ; МВС України. УАВС. — К. : УАВС, 1995. — 240 с.
6. Адміністративне право України : конспект лекцій / [В. К. Шкарупа, М. В. Коваль, О. П. Савчук, Л. П. Самофалов, М. О. Мацелик]. — Ірпінь : Національна академія ДПС Україн, 2005. — 248 с.
7. Адміністративне право України : [підруч.] / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. — К. : Істина, 2009. — 480 с.
8. Столбовий В. Поняття адміністративної відповідальності: теоретичні проблеми визначення / В. Столбовий // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 10. — С. 113—116.
9. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Валерій Костянтинович Колпаков. — К., 2005. — 454 с.
10. Сущенко В. Д. Поняття адміністративної відповідальності / В. Д. Сущенко // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення : матеріали міжн. наук.-практ. конф., (Сімферополь, 7–8 груд. 2006 р.). — Сімферополь, 2006. — С. 51–57.
11. Макушев П. В. Адміністративна відповідальність як правовий інститут / П. В. Макушев // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — Дніпропетровськ, 2009. — № 4. — С. 89–97.
12. Адміністративне право України. Академічний курс : [підруч.] :
[у 2 т.] / [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. — К. : Юрид. думка, 2007.
Т. 1 : Загальна частина. — 2007. — 592 с.
13. Рішення щодо офіційного тлумачення положень п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ч.ч. 1, 3 ст. 2, ч. 1 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) (Справа № 1-22/2001) [Електронний ресурс] : рішення Конституційного Суду України від 30 трав. 2001 р. — Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v007p710-01.
14. Коваль Л. Яким бути Адміністративному кодексу України / Л. Коваль // Право України. — 1993. — № 3. — С. 24–26.
15. Капітаненко Н. Актуальні питання адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення в гральному бізнесі / Н. Капітоненко // Підриємництво, господарство і право. — 2010. — № 12. — С. 63–67.
16. Дорохіна Ю. А. Сучасні погляди на інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб / Ю. А. Дорохіна // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — Дніпропетровськ, 2009. — № 4. — С. 107–115.
17. Адміністративне право України. Академічний курс : [підруч.] :
[у 2 т.] / [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. — К. : Юридична думка, 2004 .
Т. 1 : Загальна частина. — 2004. — 584 с.
18. Семенко Б. М. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення в галузі будівництва) [Електронний ресурс] / Б. М. Семенко // Право і безпека. — 2010. — № 3 (35). — Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pib/2010_3/index.htm.
19. Дрозд О. Ю. Юридична особа як суб’єкт адміністративного делікту у контексті розвитку чинного законодавства / О. Ю. Дрозд, С. А. Шепетько // Митна справа. — 2011. — № 2. — С. 239–243.
20. Зима О. Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. Т. Зима. — Х., 2001. — 17 с.
21. Кодекс України про адміністративні правопорушення : прийнятий 7 груд. 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — № 51 (додаток). — Ст. 1122.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [голов. ред. В. Т. Бусел, ред.-лексикографи : В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко]. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с.
23. Юридичні терміни : тлумач. слов. / [В. Г. Гончаренко, П. П. Андрушко, Т. П. Базова та ін.] ; за ред. В. Г. Гончаренка. — [2-ге вид., стереотип.]. — К. : Либідь, 2004. — 320 с.
24. Юридичний словник / за ред. Б. М. Бабія, Ф. Г. Бурчака, В. М. Корецького, В. В. Цвєткова. — К. : Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1983. — 871 с.
25. Колпаков В. К. Стан дослідження проступку в українському адміністративному праві / В. К. Колпаков // Право України. — 2005. — № 6. — С. 25–28.
26. Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Тетяна Олександрівна Коломоєць. — Запоріжжя, 1999. — 196 с.
27. Кодекс Украины об административных правонарушениях : науч.-практ. коммент. / общ. ред. А. С. Васильев. — Х. : Одиссей, 2000. — 1008 с.
28. Дьоміна С. Адміністративна деліктність у сфері митної справи / С. Дьоміна // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — Львів, 2011. — № 52. — С. 152–157.
29. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія : соціально-правовий аспект, феономен і проблеми розвитку / Остапенко О. І. — Львів : Львів. ін.-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. — 321 с.
30. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. — К. : Істина, 2007. — 216 с.
31. Панов М. Кримінальна протиправність як ознака злочину / М. Панов // Право України. — 2011. — № 9. — С. 62–75.
32. Гавриленко Д. А. Административное право Республики Беларусь : [курс лекций] / Д. А. Гавриленко, И. И. Мах. — Минск : Дикта, 2004. — 416 с.
33. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25–26. — Ст. 131.
34. Слубський І. Й. Адміністративна відповідальність юридичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процесс; фінансове право; інформаційне право” / І. Й. Слубський. — К., 2008. — 22 с.
35. Алехин А. П. Административное право России : [учебник] / А. П. Алехин, А. А. Кармолицкий. — М. : Зерцало-М, 2005. — 712 с.
36. Забарний Г. Г. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. — К. : Паливода А. В., 2003. — 212 с.
37. Якуба О. М. Административная ответственность / О. М. Якуба. — М. : Юрид. лит., 1972. — 127 с.
38. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
39. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : [навч. посіб.] / В. К. Колпаков. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 256 с.
40. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР : [учеб. пособ.] / Д. Н. Бахрах. — Свердловск : Урал. ун–т , 1989. — 204 с.
41. Адміністративне право України (структурно-логічні схеми) : [навч. посіб.] / С. С. Гнатюк, В. В. Новіков, Л. Г. Чистоклєтов, В. В. Шишко. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. — 196 с.
42. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права / І. П. Голосніченко. — К. : Вища школа, 1991. — 208 с.
43. Войшвилло Е. К. Понятие как форма мышления : логико-гносеологический анализ / Е. К. Войшвилло. — М. : МГУ, 1967. — 288 с.
44. Керимов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права) / Д. А. Каримов. — М. : Аванта+, 2001. — 560 с.
45. Гуторова Н. О. Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Наталія Олександрівна Гуторова. — Х., 2001. — 459 с.
46. Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес / А. Козловський // Право України. — 2000. — № 2. — С. 49–51.
47. Прадід Ю. Ф. Методологія юридичної лінгвістики / Ю. Ф. Прадід // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2001. — № 5. — С. 328–331.
48. Адміністративне деліктне законодавство : Зарубіжний досвід та пропозиції реформування в Україні / [авт.-упоряд. О. А. Банчук]. — К. : Книги для бізнесу, 2007. — 912 с.
49. Decreto-Lei n.º 433/82 de 27 de Outubro Regime das contra-ordenações (Republicado pelo artigo 4.º do Decreto-Lei n.º 244/95, de 14 de Setembro) / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.igf.minfinancas.pt/inflegal/bd_igf/bd_legis_geral/Leg_geral_docs/DL_433_82.htm.
50. Ley 30/1992, de 26 de noviembre de Régimen Jurídico de las Administraciones Públicas y del Procedimiento Administrativo Común / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://noticias.juridicas.com/base_datos/Admin/l30-1992.html.
51. Penal Code. With the participation of John Rason SPENCER QC Professor of Law, University of Cambridge Fellow of Selwyn College / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://195.83.177.9/upl/pdf/code_33.pdf.
52. Zakon o Prekršajima / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.tefter.co.rs/dokumenta/zakoni/Zakon%20o%20prekrsajima.doc.
53. Zakon o Prekrških uradno prečiščeno besedilo (ZP-1-UPB8) / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.uradni-list.si/1/objava.jsp?urlid=201129&stevilka=1376.
54. Latvijas Republikas Likums. Latvijas Administratīvo pārkāpumu kodekss / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.likumi.lv/doc.php?id=89648.
55. Коваль Л. Нормотворчість рад у сфері адміністративних правопорушень (ретроспективний нарис) / Л. Коваль // Право України. — 1998. — № 8. — С. 25–27, 49.
56. Azərbaycan Respublikasının İnzibati Xətalar Məcəlləsi / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.bes.az/huquq/AR_inzibati_Xtalar_Mcllsi.htm.
57. Кодекс Республики Казахстан об административных правонарушениях [Електронний ресурс] : принят 30 января 2001 г. № 155-II. — Режим доступу :
http://www.pavlodar.com/zakon/?dok=00524&uro=08038.
58. Кодекс Республики Беларусь об административных пранарушениях / М -во внутр. дел. Респ. Беларусь. Акад. МВД. — Минск : Акад. МВД Респ. Беларусь, 2007. — 192 с.
59. Кодекс РФ об административных правонарушениях [Електронний ресурс] : принят Государственной Думой РФ 20 декабря 2001 г. ; по сост. на июнь 2012 г. — Режим доступу :
http://www.consultant.ru/popular/koap/13_2.html#p259.
60. Кодекс Республики Таджикистан об административных пранарушениях [Електронний ресурс] : принят 31 декабря 2008 г. — Режим доступу :
http://www.hifzitabiat.files/kodeks_administrativnikh_pravonarusheniyakh.doc.
61. Ausfertigungsdatum: 24.05.1968 Vollzitat: “Gesetz über Ordnungswidrigkeiten in der Fassung der Bekanntmachung vom 19. Februar 1987 (BGBl. I S. 602), das zuletzt durch Artikel 2 des Gesetzes vom 29. Juli 2009 (BGBl. I S. 2353) geändert worden ist” / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.gesetze-im-internet.de/bundesrecht/owig_1968/gesamt.pdf.
62. Zákon o přestupcích / [Електронний ресурс]. — Режим доступу :
http://www.mpbohumin.cz/data/zakony/zakon_o_prestupcich.doc.
63. Legge 24 novembre 1981 n. 689 – Modifiche al sistema penale / [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://www.giustizia.it/giustizia/it/mg_15.wp?contentId=LEG50258.
64. Осадчий В. Визначення сфери застосування інституту юридичної особи / В. Осадчий // Право України. — 1998. — № 4. — С. 74–77.
65. Ніколаєв В. Про інститут юридичної особи / В. Ніколаєв // Право України. — 1997. — № 7. — С. 17–18.
66. Голосніченко І. Значення адміністративного права України в умовах демократичних перетворень суспільства / І. Голосніченко // Право України. — 1998. — № 11. — С. 21–22.
67. Авер’янов В. Адміністративне право України : доктринальні аспекти реформування / В. Авер’янов // Право України. — 1998. — № 8. —
С. 8–13.
68. Ященко Н. Перспективи реформування адміністративного права України / Н. Ященко // Право України. — 1998. — № 9. — С. 3–4, 12.
69. Авер’янов В. Питання методології сучасної адміністративно-правової доктрини України (аналітичний огляд цікавого і корисного дослідження) / В. Авер’янов // Право України. — 2005. — № 1. — С. 26–29.
70. Колпаков В. К. Адміністративна реформа : еволюція адміністративного права / В. К. Колпаков // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — К., 2009. — № 6. — С. 17–25.
71. Селіванов В. Проблема методологічної обґрунтованості вітчизняного правознавства та юридичної практики / В. Селіванов // Право України. — 1999. — № 1. — С. 20–26.
72. Жильцов О. Л. Реформування адміністративного права : матеріально-правові проблеми адміністративної відповідальності юридичних осіб / О. Л. Жильцов // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2001. — № 2. — С. 91–99.
73. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі / В. Колпаков // Право України. — 2002. — № 4. — С. 17–21.
74. Авер’янов В. Потрібні нові засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки / В. Авер’янов, Д. Лук’янець, Н. Хорощак // Право України. — 2004. — № 11. — С. 11–15.
75. Колпаков В. Кодекс України про адміністративні правопорушення : пошук нової парадигми / В. Колпаков // Право України. — 2004. — № 7. — С. 85–89.
76. Голосніченко І. Проблеми кодифікації норм, що встановлюють адміністративну відповідальність / І. Голосніченко // Право України. — 2002. — № 10. — С. 20–24.
77. Вовчук М. М. Шляхи оновлення адміністративно-деліктного законодавства / М. М. Вовчук // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. — К., 2011. — № 1. — С. 53–61.
78. Миколенко А. И Административный процесс и административная ответственность в Украине : [учеб. пособ.] / А. И. Миколенко. — [2-е изд., доп.]. — Х. : Одиссей, 2006. — 352 с.
79. Благодарний А. М. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / А.М. Благодарний. — К., 2006. — 20 с.
80. Бичков А. С. Адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки польотів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / А. С. Бичков. — К., 2010. — 17 с.
81. Гаркуша С. В. Адміністративна відповідальність за виготовлення, придбання, зберігання або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / С. В. Гаркуша. — Ірпінь, 2010. — 24 с.
82. Головкова О. М. Адміністративна відповідальність за порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. М. Головкова. — Ірпінь, 2009. — 22 с.
83. Донський В. В. Адміністративна відповідальність працівників ОВС за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. В. Донський. — Запоріжжя, 2011. — 20 с.
84. Дрозд О. Ю. Адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. Ю. Дрозд. — К., 2010. — 22 с.
85. Коломоєць О. Д. Адміністративно-правове регулювання відповідальності за вчинення насильства у сім’ї, невиконання захисного припису або не проходження колекційної програми : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. Д. Коломоєць. — Запоріжжя, 2010. — 23 с.
86. Кострубіцька О. Є. Адміністративна відповідальність за правопорушення в паливно-енергетичному комплексі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. Є. Кострубіцька. — К., 2009. — 20 с.
87. Леонідова О. О. Адміністративна відповідальність за проступки у сфері телекомунікацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / О. О. Леонідова. — Х., 2010. — 19 с.
88. Луговий І. О. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. О. Луговий. — К., 2007. — 22 с.
89. Матвієнко П. Є. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про комерційну таємницю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / П. Є. Матвієнко. — К., 2010. — 25 с.
90. Мілімко Л. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері земельних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Л. В. Мілімко. — Ірпінь, 2009. — 24 с.
91. Пивовар І. В. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про культурну спадщину України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. В. Пивовар. — К., 2010. — 24 с.
92. Потапова С. М. Адміністративна відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / С. М. Потапова. — Ірпінь, 2010. — 25 с.
93. Шкарупа К. В. Адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / К. В. Шкарупа. — Ірпінь, 2010. — 20 с.
94. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков. — [3-є вид., стер.]. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 752 с.
95. Гуржій Т. Логіко-філософські категорії і класифікації об’єктів адміністративного делікту / Т. Гуржій // Право України. — 2003. — № 1. — С. 13–17.
96. Коваль Л. В. Адміністратине право України : [курс лекцій для студ. юрид. вузів та фак.] / Л. В. Коваль. — [3-тє вид.]. — К. : Вентурі, 1998. — 208 с.
97. Гуржій Т. Класифікація об’єктів адміністративних деліктів / Т. Гуржій // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — К., 2007. — № 1. — С. 24–29.
98. Макаренко А. В. Адміністративне право : [навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.] / А. В. Макаренко. — К. : КНЕУ, 2008. — 264 с.
99. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / С. Г. Стеценко— К. : Атіка, 2008. — 624 с.
100. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 544 с.
101. Сорока Л. В. Адміністративна відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Лариса Володимирівна Сорока. — К., 2005. — 191 с.
102. Бабич В. А. Адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Володимир Анатолійович Бабич. — Ірпінь, 2005. — 207 с.
103. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 736 с.
104. Михайлов Р. І. Характеристика складу адміністративних деліктів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху [Електронний ресурс] / Р. І. Михайлов. — Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2010_3/files/LA31_36.pdf.
105. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.] ; за заг. ред. А. Т. Комзюка. — К. : Правова єдність, 2008. — 781 с.
106. Саунін Р. Д. Адміністративна відповідальність за порушення авторського права на комп’ютерну програму / Р. Д. Саунін // Митна справа. — 2011. — № 1. — Ч. 2. — С. 11–15.
107. Ковалів М. В. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері пасажирських перевезень на залізничному транспорті / М. В. Ковалів // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. — Львів, 2009. — № 3. — С. 1–8.
108. Насушна О. Загальна характеристика адміністративних правопорушень у сфері земельних правовідносин / О. Насушна // Підприємництво, господарство і право. — 2010. — № 9. — С. 100–104.
109. Шкарупа К. В. Адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Костянтин Вікторович Шкарупа. — Ірпінь, 2010. — 230 с.
110. Севрюгин В. Е. Административный проступок. Понятие, признаки, ответственность / В. Е. Севрюгин. — М. : Акад. МВД СССР, 1989. — 164 с.
111. Дрозд О. Ю. Адміністративна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Олексій Юрійович Дрозд. — К., 2010. — 273 с.
112. Гуржій Т. Предмет адміністративного делікту / Т. Гуржій // Право України. — 2006. — № 7. — С. 25–27.
113. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : [монографія] / В. К. Колпаков. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 528 с.
114. Гладун З. Проблеми адміністративної відповідальності у сфері охорони здоров’я та шляхи їх вирішення / З. Гладун // Вісник Львівського університету. Серія юридична. — Львів, 2008. — № 46. — С. 72–80.
115. Дрозд О. Ю. Об’єктивна сторона адміністративного делікту щодо самовільного зайняття земельної ділянки / О. Ю. Дрозд // Митна справа. — 2010. — № 6. — С. 375–380.
116. Куян І. Адміністративна відповідальність як інструмент правової держави / І. Куян // Право України. — 1998. — № 5. — С. 66–68.
117. Стефанюк В. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб : проблеми теорії та практики / В. Стефанюк, І. Голосніченко, М. Михеєнко // Право України. — 1999. — № 9. — С. 6–9.
118. Гуржій Т. Встановлення ознак суб’єкта адміністративного делікту в процесі адміністративно-правової кваліфікації / Т. Гуржій // Право України. — 2003. — № 5. — С. 75–79.
119. Бедрак Н. Ю. Адміністративна відповідальність за проступки в туристичній галузі / Н. Ю. Бедрак // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — К., 2009. — № 2. — С. 31–38.
120. Бондар В. Особливості визначення суб’єкта адміністративної відповідальності / В. Бондар // Право України. — 2001. — № 7. — С. 67–68.
121. Веселов М. Ю. Адміністративна відповідальність як засіб попередження дитячого дорожньо-транспортного травматизму / М. Ю. Веселов // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — К., 2007. — № 5. — С. 85–91.
122. Герасименко Є. Суб’єкт адміністративного проступку / Є. Герасименко // Право України. — 1999. — № 4. — С. 41–44.
123. Грибанова М. Правосуб’єктні підстави адміністративної відповідальності фізичних осіб / М. Грибанова // Право України. — 2001. — № 12. — С. 39–41.
124. Гуржій Т. До питання про суб’єкт адміністративного делікту / Т. Гуржій // Вісник прокуратури. — 2007. — № 10. — С. 103–108.
125. Дяченко О. Визначення суб’єкта адміністративного проступку та його загальних ознак : окремі проблеми / О. Дяченко // Право України. — 2001. — № 8. — С. 83–86.
126. Колпаков В. Адміністративна деліктоздатність іноземців : проблеми регулювання відповідальності / В. Колпаков // Право України. — 2004. — № 1. — С. 81–86.
127. Луговий І. О. Поняття адміністративної відповідальності за порушення законодавства про вибори / І. О. Луговий // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. — К., 2006. — № 1. — С. 98–104.
128. Дрозд О. Ю. Юридичний склад адміністративного проступку щодо самовільного зайняття земельних ділянок / О. Ю. Дрозд // Адвокат. — 2008. — № 11. — С. 40–43.
129. Колпаков В. К. Адміністративна реформа і деліктне законодавство / В. К. Колпаков // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2004. — № 4. — С. 40–50.
130. Бондаренко Л. О. Участь юридичних осіб системи МВС України у цивільно-правових відносинах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Л. О. Бондаренко. — К., 2010. — 19 с.
131. Винар Л. В. Правовий статус юридичних осіб, заснованих державою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Л. В. Винар. — Львів, 2006. — 19 с.
132. Габріадзе М. Р. Зобов’язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, у цивільному законодавстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / М. Р. Габріадзе. — К., 2007. — 22 с.
133. Гелецька І. О. Правове регулювання відносин представництва у цивільному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. О. Гелецька. — К., 2005. — 26 с.
134. Єригіна Г. П. Правовий режим власних надходжень бюджетних наукових установ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 „Господарське право; господарсько-процесуальне право” / Г. П. Єригіна. — Донецьк, 2007. — 25 с.
135. Жигалкін І. П. Установи як юридичні особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. П. Жигалкін. — Х., 2009. — 18 с.
136. Зозуляк О. І. Договір як правова форма реалізації цивільної правосуб’єктності юридичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. І. Зозуляк. — К., 2010. — 21 с.
137. Калаур І. Р. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права власності юридичної особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / І. Р. Калаур. — Львів, 2004. — 21 с.
138. Квасніцька О. О. Правове регулювання державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 „Господарське право; господарсько-процесуальне право” / О. О. Квасніцька. — Донецьк, 2006. — 24 с.
139. Кісель В. Й. Військові частини як суб’єкти цивільного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. Й. Кісель. — К., 2007. — 25 с.
140. Клименко О. М. Особливості правового становища держави як суб’єкта приватного (цивільного права) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / О. М. Клименко. — К., 2006. — 17 с.
141. Кравчук В. М. Соціально-правова природа юридичної особи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. М. Кравчук. — Львів, 2000. — 21 с.
142. Кривенко Ю. В. Цивільно-правовий статус релігійних організацій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Ю. В. Кривенко. — Одеса, 2007. — 20 с.
143. Мавліханова Р. З. Виробничі кооперативи як суб’єкти цивільного права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Р. З. Мавліханова. — Х., 2005. — 19 с.
144. Михайлов О. О. Юридична особа як суб’єкт злочину: іноземний досвід та перспективи його застосування в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 „Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право” / О. О. Михайлов. — К., 2008. — 19 с.
145. Піддубна В. Ф. Релігійні організації як суб’єкти цивільних правовідносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / В. Ф. Піддубна. — Х., 2008. — 22 с.
146. Пригуза П. Д. Правове регулювання процедур банкрутства юридичної особи – відсутнього боржника : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 „Господарське право; господарсько-процесуальне право” / П. Д. Пригуза. — К., 2011. — 24 с.
147.